1Пет 3:18: "...потому что и Христос, чтобы привести нас к Богу, однажды пострадал за грехи наши, праведник за неправедных, быв умерщвлен по плоти, но ожив духом..."
Из сотен смс, из тысяч сообщений
Я сердце открываю для Тебя!
Из облака молитв, коленопреклонений
Я жду один ответ, что Ты пошлёшь любя.
Я очень его жду и всё отодвигаю
Мне дороги послания Твои!
Есть ревность по Тебе! Остаток- не читаю
Я на коленях жду, послание любви!
В блаженстве нахожусь! Когда Дух посещает!
Дыхание Святое! Я с трепетом так жду!
Я в комнате- один! И Бог благословляет!
Он исцеляет душу! Ответ даст на нужду!
Слеза бежит из глаз! Молюсь с благодареньем!
Вновь на Голгофе я! Вот мой ряспятый Бог!
Людей вижу вокруг, с проклятьем, осужденьем
Нас, падших, только Ты! Один простить всех смог!
Простил! Не осудил! Нам Небеса открыты!
Я всё осозною! В подножии Креста!
Любимы Богом мы! И Небом не забыты!
Пот капает с чела! Кровь каплет из перста!
Железо кость прошло! Она не сокрушилась!
Всё точно, как пророки говорят!
Я под Крестом стою! Не на кресте- вот милость!
Уста мои- прости! Прости, Господь, твердят!!!
Глаза в слезах открыл. Я снова на коленях.
Как небыло Голгофы и Христа!
Да только грех прощён! Есть дар усыновленья!
Проклятья все лежат в подножии Креста.
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 7251 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.