Любов Божа до нас з'явилася тим,
що Бог Сина Свого Однородженого
послав у світ, щоб ми через Нього
жили.
Не в тому любов, що ми полюбили
Бога, а що Він полюбив нас, і послав
Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
1 Івана 4:9,10.
Якщо я плачу... Не перед людьми!
По благодаті... Плачу перед Богом.
Чи в день ридаю... Чи серед пітьми
Коли запалить серце Дух прожогом...
Так стане близьким Небо до землі!
Любов з Небес у серце увільється
Так мрію я злетіть у ті Краї-
Для Бога моє серце давно б'ється...
Мене в гріхах розбитого знайшов
Він дав моїй душі любові крила!
Зі мною шлях земний увесь пройшов
Наповнив Дух Святий мої вітрила...
Мелодію любові в душу дав
І до цих пір та музика лунає
На хрест Голгофський всі гріхи узяв-
Він знав, кого Собі навік купляє...
Життя безцінне Він не шкодував
Моє життя не коштувало й лепти
За мене найцінніше віддавав-
І зажадав Спас на хресті померти...
Очима віри я туди дивлюсь!
Щоб не заплакать... Я... Уже не можу...
Молюсь і плачу... Плачу і молюсь...
Я бачу Велич! Усю Славу Божу!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 7403 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
