Брати мої та сестри, не зважайте на обличчя,
Брати мої та сестри, майте віру в Господа Христа!
Він вже воскрес і дивиться в обличчя,
Так, звісно кожному, так, звісно – думка непроста.
Не так вже легко нам побачить бідаря,
Навіть коли він поруч, біля нас
Як часто дивимось на того, хто багатим є,
Даючи йому почесть та інколи і весь свій час.
Хоч серцем відчуваємо турботу ми
Про бідних і убогих цих людей.
Та чи не стали злими суддями ми,
Бо ж в Бога рівня всі, хоч гелен ти, хоч ти юдей?
Послухайте мої брати і сестри щирії
А також ті, хто й досі без Христа
Бог вибрав бідного – багатим вірою
Бог вибрав вбогого для царства в небесах.
Він вимагає виконання слів Своїх
«Любіть ви кожен ближнього свого!»
Й виконуючи заповідь цю вічную
Ви робите для Бога це добро.
Коли ж зважати на обличчя так,
Тоді вчиняємо ми гріх.
Хоч в іншому можливо – чистая криниця ми
Та вже Суддя стає на наш поріг…
Яка ж нам користь говорить, що віра є
А діл при цьому можна й не побачить,
Коли брат чи сестра нагими є,
А ми говорим лише: «мир тобі юначе»!
Яка це віра, коли діл нема,
Чи не від серця злого і лукавого?
Блаженний той чиї діла
Показують, що віра є, вона не зламана…
Що тут незвичного, коли сказати: «Вірю Я»?
Злі сили вірять теж, що БОГ існує лиш один.
Та як прекрасно чути: «Вірю й слухаюсь я!!!»
Тоді мій путь блаженний перед Ним.
Нам приклад Авраама став корисний,
Тоді, коли на жервеннику син його лежав.
Такий поступок вже сьогодні і незвичний,
Та віру укріпив його і перед Богом оправдав.
Сьогодні з нами є той самий Бог,
Незмінний, вірний, люблячий, живий,
Турботливий до вдів та до сирот,
Прощаючий, Порадник і святий.
Той Бог, що сили нам дає,
Той Бог, який судити буде нас,
Ісус Христос, який гряде
Наш Цар, Святим Він Духом серед нас.
Ми тіло маємо і душу й дух,
Противиться враз плоть та дух міцніший,
Закон життя в Ісусі у Христі
Нас визволив, бо він таки сильніший.
Без духа – тіло мертве, неживе
Так само й віра мертва, якщо діл немає,
Мій друже, вибирать тобі, але не забувай
Про те, про що Гоподь попереджає!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Как страшен мир в котором мы живем - Мария Пономарева На самом деле хочу обратится ко всем. Мы живем действительно в последние дни. Это даже не так как думали апостолы, это действительно реальность, что Господь может придти не сегодня - завтра, он может даже придти в сию секунду и некоторых оторвать от экрана монитора, а не боитесь ли вы остаться здесь? Прочтем 2Тимофея 3гл.с 1 где-то по 9 стих:
«Знай же, что в последние дни наступят времена тяжкие.
Ибо люди будут самолюбивы, сребролюбивы, горды, надменны, злоречивы, родителям непокорны, неблагодарны, нечестивы, недружелюбны, непримирительны, клеветники, невоздержны, жестоки, не любящие добра, предатели, наглы, напыщенны, более сластолюбивы, нежели боголюбивы, имеющие вид благочестия, силы же его отрекшиеся. Таковых удаляйся. К сим принадлежат те, которые вкрадываются в домы и обольщают женщин, утопающих во грехах, водимых различными похотями, всегда учащихся и никогда не могущих дойти до познания истины. Как Ианний и Иамврий противились Моисею, так и сии противятся истине, люди, развращенные умом, невежды в вере. Но они не много успеют; ибо их безумие обнаружится перед всеми, как и с теми случилось.»
А теперь прочти еще раз внимательно стих 1, только ОЧЕНЬ внимательно!
Отсюда следует, что люди будут такими во время тяжкое, которое будет в ПОСЛЕДНИЕ дни! Еще раз, в какие дни? - в ПОСЛЕДНИЕ дни... И все же выбор за тобой! И сегодня Бог тебе дает свободу, Он не принуждает тебя поклонится Ему и смирится перед ним, но Он с любовью ждет. Просто ждет. Так все-таки в какую дверь ты войдешь?
